Приватність і дані

Шифрування: AES-256-GCM за конвертною схемою. У кожного акаунта свій ключ даних (DEK), загорнутий серверним ключем (KEK); додаткові автентифіковані дані прив'язують шифротекст до конкретного поля конкретного запису, тож переставити значення місцями не вийде. Так влаштований акаунт за замовчуванням, і це НЕ наскрізне шифрування: сервер має доступ до KEK і технічно може розшифрувати дані. Шифрування в обох режимах ховає зміст, а не довжину: з копії бази видно, наскільки довге кожне значення.

Наскрізне шифрування (вмикається в налаштуваннях → «Безпека»): ключ даних загортається ключем, який виводиться з вашого секрету через Argon2id просто у браузері, а серверна обгортка видаляється. Вмикання міняє лише те, чим загорнутий ключ даних; сам ключ оновлюється окремо — при першому вході після пільгового вікна, після зміни фрази і за кнопкою в розділі «Безпека». Ні секрет, ні виведений з нього ключ на сервер не йдуть. Забутий секрет разом із втраченим ключем відновлення означають втрачені дані: якби ми могли їх повернути, ми могли б і читати.

Відкритим текстом лишаються службові дані, а не зміст контакту: статус запису, походження (створений вручну, з фото чи з файлу), назви ваших таблиць і груп, дати створення і зміни, посилання на файл фото, тип каналу і підпис до нього («робочий», «особистий»), назва мережі, у якій профіль, — але не сам профіль. Відкрита і ваша власна пошта, якою ви входите. Відкритими лежать і токени доступу до вашого Google-акаунта, якщо ви входите через Google: контакти ми шифруємо, а їх — ні, і це визнана межа, а не недогляд. Зашифровані: ім'я, по батькові, альтернативне написання, компанія, посада, «звідки контакт», телефони (разом із нормалізованим E.164), пошти, соцмережі, адреса, примітка, день народження, «де познайомились» і сирий текст скану. Старі відкриті колонки шести полів, зашифрованих останніми, фізично видалені з бази міграцією 0014 — у копії бази їх більше немає.

Пошук по телефону і пошті працює через сліпий індекс: HMAC-SHA256 на ключі, похідному від вашого DEK через HKDF, від результату лишаються перші 16 байтів. Індекс дозволяє знайти збіг, але відновити з нього номер чи адресу не можна.

Розпізнавання візитки: Cloudflare Workers AI (модель Mistral Small 3.1). Обрано саме його через приватність: в умовах Cloudflare прямо сказано, що вміст клієнтів не йде на тренування моделей. Раніше тут стояв Google Gemini через Vercel AI Gateway із прапорцем «не використовувати для навчання» — і це було лише проханням у запиті, тобто слабша гарантія; 2026-09-08 ми від нього відмовились. Фото не зберігається у провайдера: воно передається в запиті й видаляється з нашого сховища одразу після створення контакту.

Хто ще обробляє дані: Vercel (хостинг і сховище файлів), Neon (база даних), Cloudflare Workers AI (розпізнавання візиток), Resend (листи про скидання пароля).

Дані живуть, доки живий акаунт. Окремих архівних копій ми не тримаємо — резервне копіювання роблять Neon і Vercel у межах своїх сервісів. Нікому, крім названих вище, дані не передаються.

Кошик: видалений контакт лежить 30 днів і його можна відновити. Далі щоденне прибирання видаляє і рядок, і фото остаточно.

Видалення акаунта: каскадом зникають усі рядки в базі, окремо перелічуються і видаляються всі ваші файли у сховищі, прибираються токени підтверджень. Відкладеної заморозки немає.

Автоблокування: поки наскрізне шифрування вимкнене, це інтерфейсний замок — він накриває застосунок і питає пароль, але контакти вже розшифровані сервером і лежать у пам'яті вкладки, а жива сесія дозволяє дістати їх запитом. З увімкненим наскрізним шифруванням замок робить більше: він скидає ключі вкладки, тож після розблокування потрібен ваш секрет.

Код і його вивезення: сторінки віддаються з політикою безпеки вмісту (CSP). Вона закриває звичні канали, якими підмінена залежність винесла б ваш секрет: запити на чужі адреси (fetch, XHR, WebSocket, EventSource, sendBeacon), картинку-маячок, сабміт форми на чужий домен, чужий iframe і WebRTC у браузерах на Chromium. Чого вона НЕ закриває: верхньорівневої навігації — переходу на чужу адресу, у якій секрет їде частиною самого посилання. Цього не вміє жодна директива CSP, бо ту, що мала це вміти, прибрали з чернетки стандарту. Отже CSP ускладнює вивезення, а не унеможливлює його. З тієї ж чесності: script-src тримає 'unsafe-inline', бо фреймворк кладе інлайнові скрипти сам, — тобто чужий код, який уже потрапив у збірку, виконається.

Журнали: технічні логи Vercel і Neon містять адреси запитів, коди відповідей і час; змісту контактів у них немає. При кожному вході бібліотека автентифікації записує в рядок сесії вашу IP-адресу і рядок браузера (user-agent) — наш власний код їх не читає і профілів з них не будує. Аналітики і рекламних трекерів у застосунку немає взагалі.